Український державний музей Великої Вітчизняної війни марка

Український державний музей Великої Вітчизняної війни, непоштова марка 

Питання збереження культурної спадщини важливе для кожної країни, особливо коли на цих територіях велись активні бойові дії. Україна не є виключенням і це питання набуло актуальності одразу в післявоєнний час починаючи з 1946 р. Заручившись спільною метою небайдужі українські письменники, художники, вчені та історики всіляко сприяли утворенню товариства охорони пам’яток історії та культури.

Що відомо про організацію УТОПІК

Для відбудови, реставрації чи ремонту такої великої кількості культурних пам’яток були необхідні неабиякі сили. Це стосується як людських ресурсів, так і фінансування. Тому виходом було створення чисельної громадської організації, учасники якої добровільно могли жертвувати грошові внески.

Радянський уряд того часу не висловлював підтримку такої ідеї, в т.ч. через відсутність подібних організації на всесоюзному просторі. Тільки після участі СРСР в міжнародних компаніях культурного спрямування уряд погодив утворення громадської організації. Створенням «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури» прийнято вважати груднем 1966 р. Його головою було обрано П. Тронька, який очолював його до 1990 р.

Створене товариство дуже швидко отримало популярність та підтримку зі сторони громадськості. Кількість учасників росло з кожним роком і на середину 80-х складало 18 млн осіб. Ці умови дозволяли наповнювати бюджет УТОПІК та проводити щорічно низку ремонтно-реставраційних робіт.

В радянський післявоєнний період набуло популярності колекціонування. Це стосувалось різних речей, серед яких була і філателія. Для багатьох організацій, в т.ч. товариства УТОПІК це послугувало розробкою серії непоштових марок. Метою яких було отримання вступних, членських та фондових внесків.

Випуск непоштових марок товариством

Перші спроби випуску марок товариством були здійснені в 1966 р. Через 5 років марки були допрацьовані з унікальним зображенням на кожній серії нової пам’ятки культури (пам’ятник, монумент, храм, собор, фортеця та ін.). Найбільший випуск було здійснено в 1974 р., в якому налічувалося близько 50 марок. Були представлені різні номінали від 15 коп. і до 1 крб.

Після 1985 р. випуски марок стали щорічними, але їх кількість зменшилась. Достовірні дані щодо тиражів непоштових марок УТОПІК відсутні та потребують додаткового вивчення. Кожен рік в період 1985-1992 рр. виходили 2-3 марки. Всього відомо про умовні 14 випусків марок в період 1966-1992 рр. За непідтвердженою інформацією, існували й марки які не потрапили в обіг. У більшості це присвячені радянським діячам пам’ятники.

Додатково в період 1986-1989 рр. здійснювалися випуски марок-корінців, які передбачались до вклеювання в картку члена товариства. Вони засвідчували оплату членського внесення за певний період часу. Ці марки не містили зображення пам’яток культури.

Сьомий випуск марок УТОПІК 1985 р.

У 1985 р. було здійснено два випуски марок. Спочатку три марки із номіналами 50 коп. та 1 крб, а потім ще дві марки 10 коп. та 30 коп. Перші у 1985 р. марки можна вважати шостим випуском. До сьомого випуску увійшли всього дві марки: «Пам’ятник визволителям» та «Український державний музей великої вітчизняної війни».

Обидві непоштові марки представлені у розмірі 21,5х31 мм, тобто меншими в порівнянні з попередніми випусками 38х53 мм. Марки двоколірного друку на білому папері з клейкою стороною. Як і всі випуски, мають зубцювання. Друк здійснювався на листах по 50 (10х5) шт.

наказом Міністерства культури України від 16 липня 2015 р. № 494 Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» перейменовано на Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

Опис непоштової марки «Український державний музей Великої Вітчизняної війни» 1985

Ескіз має вертикально орієнтований формат із зображенням в центрі пам’ятника «Батьківщина-Мати». Монументальна скульптура є частиною музею, який сьогодні має назву «Національний музей історії України у Другій світовій війні» та знаходиться на правому березі Дніпра в Києві.

Скульптуру було представлено у 1981 р. Проєкт споруди належить скульптору Євгенію Вучетичу, який розробив його ще у 1970 р. Але будівництво почалося після смерті автора під головуванням архітектора Василя Бородая. Батьківщина-Мати виконана зі сталі та являється найвищою монументальною спорудою в Європі (102 м з постаментом). На її будівництво було витрачено 2 млн радянських карбованців. Слід відзначити, що до авторства В. Бородая належать й інші фундаментальні скульптури. Наприклад Пам’ятний знак на честь заснування Києва, який також вийшов на марці УТОПІК у 1986 р.

Марка двоколірна, використані сірі відтінки для синього та фіолетового кольорів. Синім кольором виконана рамка, сам монумент та надписи. Серед яких вздовж правого краю марки належність випуску до «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури», а також вартісного номіналу 30 коп. і року випуску 1985. Фіолетовим кольором виконаний надпис внизу марки із її назвою «Український державний музей Історії Великої Вітчизняної війни». Також цим кольором зображено тло неба та деякі елементи підніжжя монумента. За образом скульптури на небі зображені наче вогні феєрверків білим кольором.