Шаги – перші українські марки

Шаги 

В першому своєму вигляді українська держава була утворена після подій більшовицького жовтневого перевороту. Відбулося це шляхом проголошенням 07.11.1917 р. автономної республіки у складі Російської держави. А згодом, від 22.01.1918 р. як незалежної держави, після окупації радянською владою Харкова та початку відкритої українсько-радянської війни.

Українська Народна Республіка проіснувала всього 4 роки в період 1917-1921 рр., але стала міцним підґрунтям та фундаментом для сьогоднішньої незалежної України. Фактично, в період з 1920 р. уряд республіки перебував у вигнанні й з відновленням незалежності передав свої повноваження сьогоднішній Україні.

Передумови до випуску перших марок

На засадах державотворення та підписання Центральною Радою III Універсалу щодо автономії УНР в складі Російської держави постала необхідність у започаткуванні обігу українських грошей та засобів поштової оплати. Адже пошта виступала основним комунікаційним органом між територіальними одиницями республіки. Розуміючи, що наявні запаси поштових марок загальноросійського зразка вичерпаються, необхідна розробка власних поштових марок УНР.

Проєкти марок автономної УНР

Починаючи з кінця грудня 1917 р. Генеральним Секретаріатом пошт і телеграфів було оголошено конкурс на малюнок до знаків поштової оплати, за результатами якого отримано 40 проєктів марок. Серед них було відібрано 4 переможці, на жаль інформація про авторів ескізів не збереглась. Основними вимогами до ескізу був один дизайн для створення універсального кліше, що спрощувало випуск марок різної вартості: 5, 10, 15, 25, 35, 50 копійок та 1, 3, 5, 10 і 15 карбованців. Втім успіхом дана ідея не увінчалася.

Марки-гроші незалежної УНР

З урахуванням проголошення Центральною Радою IV Універсалу щодо незалежності УНР, припинив свою діяльність такий виконавчий орган як Генеральний Секретаріат. На його заміну прийшла Рада Народних Міністрів. Умови незалежності вбачали необхідність розробки та випуску нових марок.

Враховуючи умови російсько-більшовицької окупації, можливості проведення конкурсу на новий малюнок були обмежені. Тому Рада відділу пластичних мистецтв Народного міністерства освіти УНР звернулась напряму до художників з метою виготовлення проєктів поштових марок. Відповідно до закону Української Центральної Ради щодо запровадження нової грошової одиниці гривні, яка складалася зі 100 шагів, були ухвалені марки з відповідними номіналами. Серед пропозицій художників відібрано пропозиції знаків поштової оплати з номіналами 30, 40 і 50 шагів під авторством Георгія Нарбута та марки з номіналами 10 і 20 шагів, запропоновані Антіном Середою.

Г. Нарбут – відомий український графік, який народився в с. Нарбутівка на Сумщині. В період УНР очолював Українську академію мистецтв та приймав участь у створенні державних знаків (банкноти, грамоти, листівки, герб, печатки). В цей же період працював над створенням української абетки.

А. Середа – український художник-графік, народився в с. Шкарівка на Черкащині. Являється учнем та послідовником Г. Нарбута. Починаючи з 1917 р. працював у Києві в Генеральному секретарстві народної освіти УНР. Пізніше в 1918 р. очолював художньо-промисловий відділ Міністерства народної освіти. Являється одним з ініціаторів створення Національного музею.

Втім до того як пустити у друк затверджені марки, гостро стояло питання щодо розмінних грошей. У зв’язку з тим, що зникли копійки, влада УНР вирішила використати марки-гроші. Друкувала їх Експедиція заготовок державних паперів на орендованій друкарні братів Кульженків у м. Києві. Від марок вони відрізнялись картоном без клею з наддруком на звороті «Ходить нарівні з дзвінкою монетою».

марки-гроші

Перші випущені марки-шагівки

Першочергово пошта УНР планувала випустити марки з портретами Григорія Сковороди, Костянтина Острозького та Петра Дорошенка. Їх також створював графік Г. Нарбут, але через брак часу на підготовку було прийнято рішення використати наявні кліше з марок-грошей. Тому обидва видання виготовлялися таким самим способом на великих аркушах по 400 марок, які потім розрізалися на 4 частини.

Випуск поштових марок здійснювався на тій самій друкарні. Розміщений на марках дизайн не відрізнявся від перших марок-грошей. Основними відмінностями був папір, клейка зворотна основа та відсутність зубкування. Щодо накладу цієї серії, офіційних даних не збереглося. Серед припущень, загальна кількість випущених шагівок сягає мільйонів.

Попри швидкий та налагоджений друк шагівок, в той час поштові потреби незалежної держави забезпечувати не вдавалось. З цих умов поштово-телеграфним відомством також використовувались запаси царських марок на яких використовувався наддрук герба Української Держави в вигляді тризубу.

Також слід згадати події антигетьманського повстання з утворенням Директорії Української народної Республіки. На початку 1919 р. було здійснено випуск поштової марки номіналом 20 гривень за ескізом художника Леоніда Обозненка (репресований радянською владою у 1937 р. в Києві). Для відбору мініатюри конкурс не проводився. За основу було взято малюнок-проект, який містився в Експедиції заготовок державних паперів після раніше проведених у 1917 р. конкурсів. Змінилася тільки назва з Української Республіки на Українську Державу. Відомо про використання таких марок на Поділлі та Волині.

Віденські випуски гривневих марок

Враховуючи хід україно-радянської війни та окупацію Києва, Центральна Рада була евакуйована. Втім діяльність уряду продовжувалася з польського міста Тарнова. В серпні 1920 р. вийшла постанова щодо вилучення з обігу всіх попередньо випущених поштових марок. На заміну було введено нову серію з 14 марок. Через невдачі армії на фронті та втрату великої кількості територій зазнала значного руйнування господарська система УНР. Це призвело до необмеженої емісії грошових знаків. Тому марки передбачались номінали в гривневій вартості від 1 до 200. Щодо походження цих марок, то принаймні 6 з них були розроблені художником Миколою Івасюком та випущені у Відні. Повний наклад в 100 мільйонів даних марок у серію так і не увійшов через поразку УНР на фронтах.

марки Віденської серії