Марки уряду Української Народної Республіки. Серія  14 марок.

Події, що передували випуску марок

Період закінчення першої світової війни відбився на українцях вихором подій.

Боротьбу за перерозподіл територій вели як великі державні території, так і дрібні збройні формування, що хотіли скористатись ситуацією. Не стояв осторонь і український визвольний рух. 4 (17) березня 1917 року в Києві була створена Українська Центральна Рада (УЦР) представницький орган політичних і громадських організацій міста. Майже одразу було обрано її керівний склад на чолі з Михайлом Грушевським. Вже

 8 квітня  в Києві відбувся Всеукраїнський національний конгрес, на якому Центральна рада була перетворена на головний представницький орган політичних і громадських організацій України. Метою цього об’єднання стало здобуття автономії українців у Росії. Центральна Рада була поповнена депутатами від різних регіонів і суспільних класів, і взяла на себе роль  тимчасового українського парламенту. Одним  з найважливішим рішенням ради стало проголошення УНР Української Народної Республіки.

Звісно такий стан речей, не влаштовував більшовиків, які на той час захопили владу в росії.

В грудні 1917 року більшовики спробували підняти повстання у Києві проти Центральної Ради, але зазнали поразки. Через ворожу політику російського керівництва щодо України, 9 (22) січня 1918 року Центральна рада прийняла IV Універсал. Він проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії і закликав українців на боротьбу з більшовиками.

В ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, за підтримки та  сприяння німецьких військ відбувся гетьманський переворот. Павло Скоропадський  захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду. За гетьманського уряду назву УНР було замінено назвою Українська Держава, а  Центральну Раду розпущено.

Вже у листопаді на  засіданні соціалістичних партій України  було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання . Німеччина немала змоги підтримати свого кандидата і влада перейшла до Директорії.

Проте у це-же час на українську землю почала претендувати московія і  розгорнулася друга україно-російська війна між урядами радянської росії та Директорією УНР.

Сатирична карта України надрукована на початку 20 століття в Європі

22.01.1919  було підписано важливий історичний документ між УНР та ЗУНР. В наслідок Акту Злуки , юрисдикція УНР була поширена  на західні українські землі, що раніше знаходились під владою Австро Угорщини.

Взимку 1919 війська Червоної армії взяли під контроль переважну частину території Наддніпрянської України, в тому числі і Київ.

У квітні 1920 УНР уклала військовий союз з Польщею, за умови поновлення самостійної української держави, після чого починається спільний широкий наступ проти Червоної Армії.  У квітні було взято Київ, але вже до серпня наступ повністю відбито і війська Червоної Армії відкинули польські війська під Варшаву. Фактичне існування УНР на українських землях було припинено. Директорія й уряд УНР виїхали у еміграцію до Польщі.

Серія марок Віденського випуску

 Відомості про марки уряду УНР Віденської серії

Після повалення влади гетьмана Павла Скоропадського керівництво української держави взяла на себе Директорія.  Першим ділом було відновлено назву держави Українська Народна Республіка.

У 1920 році уряд Директорії замовив у віденській типографії військово-географічного інституту серію з 14 поштових марок номінал яких становив від 1 до 200 гривень. Неофіційно цей поштовий випуск марок  отримав назву віденська серія.   В силу історичних подій, марки Віденської серії в обіг так і не попали і весь надрукований тираж залишився у Відні.

Загалом було надруковано понад 100 мільйонів марок. Марки друкувались аркушами по 100 марок ( 10*10)  та здвоєнними аркушами по 150 марок (100 +50 )

Відповідно до номіналів, тираж марок становив:

• 1 гривня –2 млн штук
• 2гривні –  4 млн штук
• 3 гривні –  4 млн штук
• 5 гривень –4 млн штук
• 10 гривень – 20 млн штук
• 15 гривень- 4 млн штук
• 20 гривень – 20 млн штук
• 30 гривень –  4 млн штук
• 40 гривень – 20 млн штук
• 50 гривень – 5 млн штук
• 60 гривень – 3 млн штук
• 80 гривень – 3 млн штук
• 100 гривень – 6 млн штук
• 200 гривень – 1 млн штук

Марки з надруком Українська Польова Пошта

У 1923 році український уряд перебуваючи у Польщі готувався до перенесення бойових дій на територію України.  Повторно звернулися в Віденську типографію і замовили нові марки УПП  - Українська Польова Пошта. На вже віддрукованих раніше марках було зроблено наддрук «УПП» та нові номінали від 1000, 1500,2000,2500,4000,5000,8000,10000,15000,20000,25000.  Високі номінали були пов’язані із значним знеціненням українських грошей.  Було виготовлено приблизно 300 000 повних серій марок з над друком УПП, проте цим маркам також не судилось потрапити у поштовий обіг.

Марки Української Народної Республіки були розповсюджені серед філателістів  і потрапили у різні куточки світу. Багато дослідників досліджували цей випуск оскільки він був доволі об’ємним. Віденьська серія марок УНР має дуже багато різновидів, що становить інтерес для багатьох колекціонерів.  Існують марки з різною зубцівкою,  марки без зубців, відомі марки, що були віддруковані на географічних картах . Окрім цих марок відомо багато різноманітних друкарських браків, пов’язаних із зміщенням зображень, перфорації та порушенням кольорової схеми.

Марки серії надруковані на географічних картах 

Що зображено на марках Віденського випуску

Марка номіналом 1 гривня на мініатюрі зображено герб УНР  тризуб. Зверху марки напис — пошта. Герб обрамлений білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». Під гербом номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 2 гривні  «Дівчина з прапором» прямокутної форми, фіолетового кольору. В центрі — алегоричне зображення України в образі молодої жінки у національному українському вбранні з прапором у руках. Зверху над зображенням — тризубець. Зображення обрамлене фіолетовою стрічкою на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка».

Марка номіналом 3 гривні  «Хата Шевченка» прямокутної форми, жовто-помаранчевого кольору. В центрі на тлі саду — зображення хати Шевченка. Зображення обрамлено білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». В нижній частині  — номінал.   Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 5 гривень  «Віз запряжений волами» прямокутної форми, темно-зеленого кольору. В центрі зображені воли запряжені у віз. На возі — сидить їздовий. Зображення обрамлено білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». В нижній частині   номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка  номіналом 10 гривень «Гетьман Богдан Хмельницький» прямокутної форми, червоного кольору. В центрі — зображення Богдана Хмельницького. Зверху над зображенням — тризубець. Зображення обрамлене червоною стрічкою на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Під зображенням номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 15 гривень «Іван Мазепа» прямокутної форми, коричневого кольору. В центрі — зображення Івана Мазепи. Зображення обрамлене білою стрічкою, на якій напис: «Українська Народня Республіка». Зверху над зображенням напис: «Пошта». З обох бо-ків напису «Пошта» — зображення тризубця. Під зображенням Івана Мазепи — номінал .Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 20 гривень «Т. Г. Шевченко» прямокутної форми, синьо-сталевого кольору. В центрі — портрет Т. Г. Шевченка. Зображення обрамлене білою стрічкою, на якій напис: «Українська Народня Республіка». Зверху над зображенням напис: «Пошта». Зліва та справа від нього — зображення тризубця. Під портретом Т. Г. Шевченка — номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 30 гривень  «Гетьман Павло Полуботок» прямокутної форми, оливково-коричневого кольору. В центрі — зображення Павла Полуботка, який закований у кайдани у тюремній камері. Зображення обрамлене коричневою стрічкою, на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Зверху над зображенням — тризуб. Під зображенням П. Полуботка — номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка  номіналом 40 гривень «Симон Петлюра» прямокутної форми, бордового кольору. В центрі — портрет С. Петлюри. Портрет обрамлений овальною рамкою. По колу зображення С. Петлюри напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка. Гривень». У правому і лівому нижніх кутах  номінал». Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 50 гривень  «Козак-бандурист» прямокутної форми, оливково-зеленого кольору. В центрі зображення українського козака, який сидить в степу і грає на бандурі. Зображення обрамлене зеленою стрічкою на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Над зображенням козака  тризуб. В нижній частині  марки — номінал . Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 60 гривень  «Будівля Центральної Ради» прямокутної форми, темно-пурпурового та каштанового кольору. В центрі — зображення будівлі Центральної Ради. Зображення обрамлено білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». В нижній частині  номінал  Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка  номіналом 80 гривень «Козаки на «чайках» прямокутної форми, зеленувато-синього та коричневого кольору. В центрі зображено козацькі «чайки» на водяній поверхні. У першій «чайці» стоїть козак, який тримає прапор, інші козаки гребуть веслами. Ще одна «чай-ка» з піднятими вітрилами видніється на горизонті. Над зображенням «чайки» напис: «Пошта. Українська Народня Республіка». По бокам зображення у шестикутних рамках — тризубці. В нижній частині  номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 100 гривень «Пам’ятник Володимиру Великому у Києві» прямокутної  форми, чорного та синьо-зеленого кольору. В центрі зображено пам’ятник Володимиру Великому у Києві. Над зображенням напис: «Пошта. Українська Народня Республіка». По бокам зображення, у шестикутних рамках тризубці. В нижній частині   номінал . Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Марка номіналом 200 гривень «Вітряний млин у полі» прямокутної форми, сірого та яскраво-червоного кольору. В центрі зображено сільський пейзаж з пшеничними ланами та млин-вітряк. Зображення обрамлено стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республі-ка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». В нижній частині   номінал. Марка обрамлена декоративним орнаментом у формі української вишивки.

Віденська серія марок окрім поштового значення, мале ще надважливу агітаційну складову. Зображені на марках УНР  символи української культури та видатні особистості мали донести усьому світу ідею національного відродження та розповісти усім про таку державу, як Україна.